Національне виховання – факт цілісного формування особистості, що відображає систему поглядів , переконань, ідеї, ідеалів,традицій, звичаїв, покликаних формувати свідомість і цілісність орієнтації молоді.     Найголовніше завдання вчителя – це формування в школярів національної гідності і гордості за свою землю, народ,батьківщину, усвідомлення себе представниками державної нації, носіями незалежності і державності.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.   

Патріотичні відчуття учнів засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів школярів має приклад дорослих. На мою думку, основними напрямами патріотичного виховання на уроках української мови, літератури є:
- формування думки про суспільну значимість родини, про сім’ю, рід і родовід;
- краєзнавство;
- ознайомлення з явищами суспільного життя;
- формування знань про історію держави, державні символи;
- ознайомлення з традиціями і культурою свого народу.

25.09.2015 року у ЗОШ №2 ім. М.Ф.Ватутіна відбувся семінар – практикум на тему «Календарно-обрядові пісні». Учні 6-А класу під керівництвом вчителя української мови, літератури  та зарубіжної літератури Ковач Лесею Василівною підготували літературне свято. Учні виконали проект, який оформили у презентацію «Календарно –обрядові пісні». Кожна дитина мала змогу проявити свої здібності, знання з даної теми, а також, відчути себе у ролі доповідача та ведучого. Обєднавшись у групи, учні 6 класу відродили елементи обрядових свят з піснями.  Першим циклом були веснянки та гаївки. Діти піснями закликали весну – красну, водили кривого танцю, співали гаївки.

У другому циклі учні відродили обряд квітчання Марени на свято Івана Купала.  Діти заквітчували Мареноньку, дівчата дошкуляли хлопцям піснями:

Ой на городі крокіс, крокіс,

Забрав чорт хлопців поніс, поніс…

Відродили пісенний обряд пускання вінків на воду.

 Третій цикл учні присвятили Різдвяним святам. Тут була присутня і Маланка, і її коханий Василь. Щедрівники до хати господаря привели козу.

Добрий вечір вам, чи ви раді нам,

ми не самі йдем, ми козу ведем.

Ого-го коза, ого сірая,

Ой розкотися, розвеселися!

По всьому дому, по веселому,

Ого-го коза, ого госпожа,

де ти ходила,де ти бродила?

Після щедрування обдарували гостей побажаннями на весь рік.

А ключовими словами стали: «Будьте дужі і здорові,щирі, щедрі, гонорові. Бережіть немов зіницю, диво батьківських традицій».