111
8x2N2DmyOOA1 pscBRp2QEEI2 SZwZTt7T1AE3
http://wowslider.net/ by WOWSlider.com v8.6

 Заповіді підліткам щодо виховання батьків

  1. Виявляй увагу. Цікався, як почуваються батьки, як справи на роботі і т. ін. Чим ти доросліший, тим більше батьки переживають уявне та явне віддалення від сім’ї. Вони бояться стати непотрібними. Тож іноді їхні нав’язливі питання і «приставання» - всього лише засіб звернути на себе увагу. Приділяй бесідам з батьками півгодини на день. Вони будуть сприймати тебе як джерело тепла. А уважній, турботливій людині важко в чомусь відмовити. Отже, твої зусилля не будуть марними.
  2. Розпитуй «предків» про їх минуле. Люди люблять подорожувати в минуле. Вони будуть вдячні тобі за приємні відчуття. Крім того, ти можеш дізнатися багато несподіваного. Із здивуванням відкриєш, що у твоїх «предків» були схожі проблеми. Може їхній досвід стане у пригоді.
  3. Створюй атмосферу довіри. Розповідай про себе. Ти маєш право на особисте життя. Зовсім не обов’язково викладати все, як на сповіді. Але якщо ти будеш мовчати, як партизан під час допиту батьки можуть уявити, що ти великий грішник. І спробують обмежити твою свободу. А ти ж цього не хочеш?
  4. Руйнуй їхні страхи. Батьки вухом-оком знають про жахи із сучасного молоддю. Якщо ти познайомилась із хлопчиком і не поспішаєш познайомити його з батьками, мама вважає, що він – нахабний обманщик. Якщо ти займаєшся накачуванням м’язів в якомусь підвалі, можеш бути впевнений: при слові «підвал» батьки точно знепритомніють! У них асоціації прості: «пляшка», «наркотики», «розпуста». Познайом домашніх з друзями. Запроси батька сходити з тобою у вихідний до «тренувального» залу. Хай твої рідні переконаються: нічого дурного тут немає! А якщо ви не можете посвятити їх у щось, подумайте добре: може, це і справді недостойне заняття?
  5. Допомагайте батькам формувати їхній батьківський образ як образ реального вихователя, якому можна довіряти. Для цього підкладайте їм зразки сучасної літератури про підлітків – особливо американських авторів. Там багато пишеться про свободу, самовиховання, про права особистості. Запрошуйте їх до психологів – це теж народ прогресивний у плані розв’язання проблем і конфліктів.
  6. Доводьте, що ви «не один такий». Хай мама і тато переглядають з вами молодіжні передачі, читають музикальні дайджести, молодіжні журнали, слухають музику.
  7. Метод дистанційної консультації допоможе розв’язати проблему або прийняти рішення. Під час вечері ненав’язливо розкажіть про свого друга чи подругу, які потрапили у скрутне становище. Попросіть поради. Скоригуйте свою поведінку згідно з почутим. Майте на увазі, що батьки легше поставляться до проблем ваших друзів, ніж до ваших. З ними батьки впораються з легкістю, згадають, як самі були молодими, на яких помилках вчились…За чужу дитину не так соромно і боляче, як за свою. Так що можете скористатися цим під час розв’язання справжніх проблем своїх друзів. Побачите, як стане у пригоді їхній досвід, знання життя. І в той же час вони будуть горді довірою молоді. Звикнувши виступати в ролі «всерозуміючого Будди» для сина чи доньки, вони у важку хвилину будуть готові піти назустріч і вам. Не виходити ж з образу
  8. Якщо ви хочете попросити про щось важливе для вас, не треба зненацька обрушувати цунамі чи кидати цеглину на голову з даху! Готуйте все заздалегідь, потихеньку, краплинками. Не одразу: «Тату, мені потрібна електрогітара!» А раніше, місяця за два, почніть знайомити батька із тонкощами вашого захоплення. Доведіть, що це все «по-серйозному». Це стосується не тільки музики.
  9. Не вимагайте самостійності – виявляйте її. Як вам можуть довірити вирушити у подорож, якщо ви вдома «забуваєте» застелити ліжко і не вмієте приготувати навіть яєчню? Як вас можуть відпустити на вечірку до 23.00, якщо ви не в змозі вчасно прийти зі школи? Доведіть справами, що ви – доросла, достойна довіри людина. Тримайте своє слово. Домовтесь: «Буду о 9.00», прийдіть за дві хвилини до дев’ятої, - мама буде щаслива. Візьміть на себе частину домашніх обов’язків добровільно. Спробуйте підробити, щоб придбати модний одяг, замість того, щоб вимагати його від батьків.
  10. Якщо людина поводиться як доросла, до неї і ставляться відповідно.

Дорогі друзі!

  Спробуйте застосувати ці дев’ять заповідей на практиці.

  Не мине й півроку, як замість звичного: «Я вже втомилась від твоїх вибриків! Це горе, а не дитина!» - ви почуєте: «Ні, ні, у мене немає жодних проблем з моїм чадом.    У нас повне взаєморозуміння! У мене золота дитина!»

 

Що впливає на вибір професії

Які фактори обумовлюють вибір людиною тієї або іншої професії? На практиці виявляється, що схильності враховуються в останню чергу, а от думка батьків впливає в першу чергу. Існує 8 факторів вибору професії (за Е.А. Климовим): 

1. Позиція старших членів родини 

Є старші, які несуть пряму відповідальність за те, як складається твоє життя. Ця турбота поширюється й на питання про твою майбутню професію. 

2. Позиція товаришів, подруг 

Дружні зв'язки у твоєму віці вже дуже міцні й можуть сильно впливати на вибір професії. Можна дати лише загальну пораду: правильним буде рішення, що відповідає твоїм інтересам і збігається з інтересами суспільства, у якому ти живеш. 

3. Позиція вчителів, шкільних педагогів 

Спостерігаючи за поведінкою, навчальною і позанавчальною активністю учнів, досвідчений педагог знає багато такого про тебе, що приховано від непрофесійних очей і навіть від тебе. 

4. Особисті професійні плани 

Під планом у цьому випадку маються на увазі твої уявлення про етапи освоєння професії. 

5. Здібності 

Про своєрідність своїх здібностей треба судити не тільки по успіхах у навчанні, але й по досягненнях у найрізноманітніших видах діяльності. 

6. Рівень вимог на суспільне визнання 

Плануючи свій трудовий шлях, дуже важливо подбати про реалістичність своїх вимог. 

7. Інформованість 

Важливо подбати про те, щоб відомості, що здобуваються тобою, про ту або іншу професію не виявилися перекрученими, неповними, однобічними. 

8. Схильності 

Схильності проявляються в улюблених заняттях, на яких витрачається більша частина вільного часу. Це - інтереси, підкріплені певними здібностями

 

Помилки при виборі професії

1. Ставлення до вибору професії як до незмінної 

У будь-якій сфері діяльності відбувається зміна занять, посад у міру росту кваліфікації людини. При цьому найбільших успіхів досягає той, хто добре пройшов початкові щаблі. 

Проаналізуйте ситуацію на ринку праці. Зверніть увагу на те, що з кожним роком з'являються все нові професії. Будьте готові до того, що прийдеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності. Не бійтеся того, що вибір професії зараз, в 11 класі, фатальним образом визначить всю Вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, необхідним у міждисциплінарних областях діяльності. Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте й знайдете щось більш привабливе, знадобиться в несподіваних ситуаціях. Наприклад, перша освіта мистецтвознавця допоможе юристові по своєю другою освітою розібратися в складних питаннях спадкування антикварних цінностей... 

2. Існуючі думки про престижність професії 

Відносно професії забобони проявляються в тім, що деякі важливі для суспільства професії, заняття вважаються ницими, непристойними (наприклад: сміттяр). 

Економіст або психолог нітрохи не більш корисний для суспільства, ніж хімік або слюсар. Престижність професії повинна враховуватися - але після врахування Ваших інтересів і здібностей. Інакше будете володарем (якщо будете) "модної", але не тієї спеціальності, що приносить задоволення. Або, чого доброго, виявитеся непридатнимиі для виконання основних робочих функцій... 

3. Вибір професії під впливом товаришів (за компанію, щоб не відстати) 

Професію ми вибираємо за своїм "смаком" й "розміром" так само, як одяг і взуття. Почуття групи, орієнтація на однолітків - дуже позитивні особливості юнаків твого віку. Вони потрібні для освоєння норм поведінки в суспільстві, формування образу "Я" і самооцінки. Тому оглядайся на інших, порівнюючи (себе із друзями), а не сліпо повторюючи. Намагайся побачити, чим ти відрізняєшся від товаришів - і в чому ви подібні. Це допоможе зрозуміти, що якщо Вася йде на пожежника (а він - ризикова людина), тобі ця професія може не сподобатися (ти адже дуже обережний і розважливий). 

4. Перенесення ставлення до людини-представника тієї або іншої професії на саму професію 

При виборі професії треба враховувати насамперед особливості даного виду діяльності, а не вибирати професію тільки тому, що тобі подобається або не подобається людина, що займається даним видом діяльності. 

Особливо небезпечне зачарування викладачем (якщо тебе захоплює щиросердність фізика - це не означає, що тобі подобається фізика сама по собі, поза "комплектом"). Крім того, часто юнаки роблять помилку, намагаючись одержати професію кумира - спортсмена, політика, журналіста, артиста. Спортсмени - вони не всі такі. 

5. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь частковою стороною професії 

За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах - частіше вони перелопачують масу інформації, архівів, розмовляють із десятками людей - перш, ніж підготують 10-хвилинне повідомлення, що, до того ж, озвучить інший (диктор на телебаченні). 

6. Ототожнення шкільного навчального предмета із професією або погане розрізнення цих понять 

Є такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібна здібніть до мови, багато - перекладач, екскурсовод, телефоніст міжнародного зв'язку тощо. Тому при виборі професії треба враховувати, які реальні заняття й професії за цим предметом стоять. Для цього найкраще не просто вивчити професіограми або словники професій. Варто проаналізувати газети з вакансіями на біржі праці (там звичайно вказується, яка освіта потрібна для конкретної вакансії). Наприклад, людина з лінгвістичною освітою ("українська мова й література", "іноземна мова" у школі) може працювати й викладачем, і перекладачем, і редактором, і серетарем-референтом. До того ж май на увазі, що професій існує більше, ніж шкільних предметів. Можна стати юристом, маркетологом, апаратником.        Професії звичайно можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами (звичайно відповідають вступним іспитам у ВНЗ при вступі на цю спеціальність). Скажімо, майбутньому економістові в школі може подобатися одночасно й математика, і географія. 

7. Застарілі уявлення про характер праці в сфері матеріального виробництва 

В усі професії, і насамперед у робітники, впроваджується складна й цікава техніка, підвищується культура праці. (А комп'ютер впроваджується абсолютно всі сфери діяльності - аж до тваринництва). 

8. Невміння/ небажання розбиратися у своїх особистісних якостях (схильностях, здібностях) 

Розібратися в собі тобі допоможуть профконсультанти, батьки, учителі, товариші.

Корисними також можуть виявитися психологічні тести, а також статті й публікації на тему популярної психології. Однак май на увазі, що серед них багато непрофесійних, так що стався критично як до результатів тестів, так і до того, що пишуть у психологічних книжках. Завдання популярних тестів - активізація діяльності по самопізнанню (самоспостереженню, самоаналізу), а не видача тобі готової відповіді на питання про те, ким бути або наклеювання ярлика про те, який ти. 

9. Незнання/ недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, істотних при виборі професії 

Існують професії, які можуть бути тобі протипоказані, тому що вони можуть погіршити твій стан здоров'я. Таких професій небагато й до них належать, в основному, ті, у яких потрібна тривале напруження тих або інших фізіологічних систем. Комп'ютерники сильно напружують очі, а льотчики - серце... 

10.  Незнання основних дій, операцій та їхнього порядку при розв'язку, обмірковуванні завдання при виборі професії 

Коли ти вирішуєш завдання по математиці, то виконуєш певні дії в певній послідовності. Було б розумно підійти також і до вибору професії. Не сприймай жодні інструкції буквально, краще навіть, якщо ти творчо підійдеш до справи й розробиш для себе свій власний план - список необхідних для вибору професії дій. Сюди можуть бути включені: аналіз пропозицій на ринку освіти, аналіз попиту на ринку праці, об'єктивна оцінка своїх здібностей, схильностей, знань (за допомогою тестів або ще якось) тощо. 

 
 

Поради для тих, хто втратив віру в людей

 

1. Втративши життя, нічого не вирішиш. Спробуй абстрагуватись від негараздів і подумки перенестись у майбутнє. Може вдасться побачити для себе причину жити далі або з’явиться бажання якось пережити важкий етап, перетерпіти його заради щасливого майбутнього.

2. Дієвий спосіб боротися з тугою – ставити перед собою досяжні цілі і зрозуміти, що життя не обходиться без розчарувань.

3. У разі сильних емоційних переживань давай волю сльозам, як наодинці, так і у присутності інших людей. У цьому немає нічого страшного. З одного боку – спрацює механізм внутрішньої душевної розради, а з другого - цим можна подати сигнал про твоє важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити твоєму горю.

4. Якщо ти втратив спокій через почуття глибокої провини, буде краще спробувати якнайшвидше виправити становище, аніж дати проблемі розростися. Ти вчиниш правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, небайдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе лаяти. Але потім, скоріше за все, почнуть думати тільки про те, як тобі допомогти, як врятувати тебе від подальшої біди.

5. У будь-якому разі, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поділись своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Щира розмова може знизити емоційне напруження і допоможе подивитись на проблему з іншої точки зору. Зазвичай можна більш-менш заспокоїтись, коли хтось виявляє співчуття до нашого горя і болю. Буде корисно заздалегідь домовитися про екстрений зв’язок на випадок повернення думок про самогубство.

6. Поширеною помилкою є очікування, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть тебе розпитувати і пропонувати допомогу. Але жодна людина не може бачити, що на серці в іншої, зокрема і в тебе, тому сам шукай потрібного контакту, відкрий своє серце тому, кому ти довіряєш і кому до снаги тобі допомогти. Тримати все у собі – те ж саме, що самому тягнути важкий тягар.

7. У виникненні або посиленні пригніченого стану нерідко винна занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе нікчемною людиною, яка не варта поваги інших. Але поміркуй, хіба хтось має право тебе оцінювати? Хоч би що думали про тебе інші, ти є унікальною особистістю, і якщо комусь щось у тобі не подобається, то це їхні проблеми, а не твої. Шукай спілкування з тими, хто ставиться до тебе по-доброму і з розумінням.

8. Почуття відчаю саме собою не пройде. Якщо відчуваєш напад глибокого смутку і нудьги, спробуй переключитись на щось інше, зайнятися якоюсь справою. Не можна сидіти, склавши руки. Якщо ти займаєшся тим, що у тебе добре виходить, то до тебе знову повертається почуття самоповаги, яке зазвичай зникає, коли загострюється депресія.

9. Корисно також займатися тим, що тішить тебе. Походи по магазинах і зроби самому собі або комусь із близьких та друзів приємний подарунок, приготуй свою улюблену страву, перечитай улюблену книжку, розгадуй кросворди, помалюй, пограй, щось відремонтуй удома, покатайся на велосипеді тощо.

10. Настрій помітно покращиться, якщо з’їздити кудись ненадовго з якоюсь практичною метою.

11. Найкращими ліками від пригніченості є допомога іншим – тим, хто переживає важкий період у своєму житті. Співчуття чужій біді й намагання допомогти ділом здатне перекрити власний душевний біль, спонукає абстрагуватись від власних проблем і налаштуватись на конструктивні рішення.

12. Чимало фахівців сходиться на тому, що у критичному стані допомагає релігія. Навіть якщо серед твого близького оточення ти не знайдеш людину, гідну твоєї довіри, ти завжди можеш звернутись у щирій молитвенній розмові до люблячого Небесного Батька, який ніколи не зрадить і повсякчас напоготові вислухати тебе, виявити до тебе доброту та повагу. Дізнайся якомога більше про Всевишнього Бога, пізнай його чуйність, милосердя і батьківську любов, його бажання утішити тебе, підтримати у важку хвилину.

13. У жодному разі не вдавайся до спроби приховати або подолати свою депресію за допомогою наркотиків та алкоголю. Це пастка, в яку потрапляють ті, хто шукає легких шляхів розв’язання проблем. Адже після тимчасової розради і відновлення життєвого тонусу насувається хвиля пригніченості і роздратованості.

14. Якщо твій душевний стан дуже розбалансований і ти відчуваєш, що не в змозі адекватно оцінювати ситуацію, спробуй звернутися до фахівця: психолога, психотерапевта, навіть психіатра.